- освітлювач
- -а, ч.1) Особа, що відає освітленням сцени, створенням світлових ефектів і т. ін.2) спец. Прилад, апарат, який є засобом, джерелом освітлення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
освітлювач — 1 іменник чоловічого роду, істота фахівець освітлювач 2 іменник чоловічого роду прилад … Орфографічний словник української мови
електроосвітлювач — а, ч. Електричний освітлювальний прилад … Український тлумачний словник
ілюмінатор — (лат. освітлювач) 1. Кругле вікно з товстими шибками на судні для освітлення й провітрювання каюти. 2. Ґратчаста металева рама із скляними призмами, влаштована над приямком врівень з тротуаром для пропуску світла у підвальне приміщення і… … Архітектура і монументальне мистецтво